Інформація

Після восьми років існування, розпорядженням міністра культури і науки від 27 липня 1957 року Регіональний музей в Білостоці отримав статус окружного музею.
Розширилась сфера його діяльності, йому доручено загальну опіку над регіональними музеями в Ломжи і Сувалках. 13 вересня 1958 р. Окружний музей в Білостоці отримав нове приміщення – відбудовану ратушу з пол. XVIII століття. Тоді ж відбувся швидкий розвиток музею. Біля вже існуючих історичної і археологічної майстерень, в 1958 р. створено мистецьку майстерню, в 1962 р. етнографічну майстерню, а в 1965 р.– науково-освітню. Місцева база розширювалася у міру відбудови архітектурних пам’яток поблизу Білостоку і передання їх під опіку музею. Таким чином розширювалася також сфера загальної діяльності. У 1973 році до Окружного музею передано палац в Хорощі, в якому біло створено експозицію інтер’єрів. У цьому ж самому році в трапезній і каплиці палацу Абатів в Супраслі створено Музейний пункт. У 1976 році історичну майстерню перенесено з палацу по вул. Кілінського 6 (приміщення було передано Інституту архітектури Політехнічного університету в Білостоці) до кам'яниці по вул. Варшавській 37б, а також створено новий відділ – музей в Тикоціні, який розміщувався у відбудованій синагозі і домі молитви. У 1982 році, рішенням Білостоцького воєводи, створено черговий відділ – Білостоцький музей села, який розташовувався по шосе до Августова, а в 1984 році, у відреставрованій ратуші в Бєлську Підляським був цей відділ переформовано у музей. У 1992 році створено наступний відділ – Музей скульптур Альфонса Карного у віллі по вул. Святоянській 17 в Білостоці, яка є пам’яткою архітектури. У 2006 р. відкрито новий відділ Музею ікон в Супраслі. 27 квітня 1998 р. Окружний музей був перейменований на Державний музей в Білостоку, а ухвалою від 25 квітня 2000 р. його назву змінено на Підляський музей в Білостоці.